NO MSG
Добрий день! Сьогодні четвер 12 грудня 2024 року
Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"
РАДІАЦІЙНИЙ ФОН
30.07.2024р.
0,12 мкЗв/год
30.07.2024р.
0,12 мкЗв/год
м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 4
тел. 53-42-16, 75-28-78, +380976052035
тел. (черговий) (0342) 53-02-20
ел. пошта: ivfrockph@gmail.com
тел. 53-42-16, 75-28-78, +380976052035
тел. (черговий) (0342) 53-02-20
ел. пошта: ivfrockph@gmail.com
Міністр охорони здоров’я України Віктор ЛЯШКО відвідав Центр контролю та профілактики хвороб
2022-09-20 08:38
2022-09-20 08:38
Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19 в Івано-Франківській області
2022-08-30 08:53
2022-08-30 08:53
Результати моніторингу за вмістом нітратів у воді з колодязів та каптажів за ІІІ квартал 2019р.
2019-10-25 10:27
2019-10-25 10:27
Новини
додано 2016-11-18 15:40:33
Лімфаденіт – нерозпізнана туляремія?
Туляремія - гостра зоонозна природно-осередкова інфекційна хвороба з множинними шляхами зараження, яка перебігає з інтоксикацією, гарячкою, ураженням лімфатичних вузлів, шкіри, слизових оболонок, легенів.
Необхідна настороженість щодо туляремії у хворих, які мають односторонні фолікулярні і флегмонозні ангіни з шийними, підщелепними лімфаденітами, затяжні пневмонії в зимовий період, лімфаденіти, кон’юнктивіт Паріно.
Епізоотологічні обстеження довкілля Івано-Франківської області вказують на наявність малоактивних осередків туляремії лісового типу – при дослідженні кліщів, зібраних в Галицькому (с.Вікторів), Надвірнянському (с.Красна), Городенківському (с.Лука), Коломийському (с.Л.Хлібичин) районах виділені антитіла до туляремійного антигена. Вказані території можна вважати умовно-ензоотичними.
Збудником туляремії є дрібна грамвід'ємна кокобактерія Francisella tularensis. Збудник туляремії є дуже стійкий у навколишньому середовищі, особливо при низьких температурах. Тривалість інфікування продуктів харчування залежить від температури зберігання: у молоці, вершках (8-150С) - до 8 діб, у замороженому молоці - більше 3 місяців. У молочнокислих продуктах бактерії швидко відмирають. У висушених шкірах інфікованих щурів туляремійні бактерії при температурі 15-200С можуть зберігатися до 20 діб. При достатньо високій стійкості у навколишньому середовищі при низьких температурах збудник туляремії достатньо чутливий до різних фізичних ( ультрафіолетові промені, іонізуюча радіація, висока температура) та хімічних чинників.
Резервуар і джерело інфекції - численні види диких гризунів, зайцевидні, птахи, собаки та ін. Бактерії виділені від 82 видів диких, а також від домашніх тварин (вівці, собаки, парнокопитні). Основна роль у підтримці інфекції в природі належить гризунам (водяний щур, звичайна полівка, ондатра та ін.) Хвора людина не заразна.
Механізм передачі - множинний, найчастіше трансмісивний. Збудник зберігається в природі в циклі «кліщ - тварина», передається сільськогосподарським тваринам і птахам кліщами та комахами. Специфічні переносники туляремії - іксодові кліщі. Людина заражається туляремією в результаті прямого контакту з тваринами (зняття шкур, збір полеглих гризунів та ін), а також аліментарним шляхом через інфіковані гризунами харчові продукти і воду.
Часто зараження людини відбувається через кровосисних переносників (кліщі, комарі, блохи, гедзі та інші членистоногі). Можливе зараження і респіраторним шляхом (при вдиханні інфікованого пилу від зерна, соломи, овочів). Для аерогенної передачі вистачає лише 50 бактерій, тоді як для контактної — не менше 106 мікробів.
Природна сприйнятливість людей висока (практично 100%). Інкубаційний період, як правило, складає 3-7 днів. Захворювання триває 2-3 тижні (інколи більше), у рідких випадках спостерігаються рецидиви.
До осіб з груп ризику відносяться:
- сільськогосподарські працівники;
- мисливці, лісники, геологи, меліоратори, геодезисти;
- працівники елеваторів, млинів, м’ясокомбінатів, комбікормових заводів, спиртозаводів, підприємств з переробки сільськогосподарських продуктів та сировини тваринницьких і птахівничих ферм, які працюють із зерном, фуражем, цукровим буряком;
- особи,які приймають і обробляють шкурки промислових звірів, що надходять з ензоотичних по туляремії територій.
Основу профілактики туляремії складають дератизація та дезінсекція. Для господарсько-питних цілей слід застосовувати тільки воду гарантованої якості. На полюванні необхідно дезінфікувати руки після зняття шкурок і потрошіння зайців, ондатр, кротів і водяних щурів.