Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"

У непростий для України час повномасштабної жорстокої війни, підступно розв’язаною росією, найбільше страждають маленькі українці, які разом з батьками вимушено залишили свої рідні домівки, свої школи і дитсадки та змінили звичний спосіб життя на інше середовище перебування. Багато сімей через воєнні дії розлучилося. Психіка дорослих не витримує таких навантажень, що ж казати за дітей та підлітків?

Для повноцінного розвитку дитини, відповідно до свого віку, необхідні стабільні та безпечні умови, в ситуації війни та вимушеної міграції населення цей процес порушується. Окрім травми від збройного конфлікту, страху переміщення та невідомості дитина потерпає від розриву з близькими людьми – батьками, дідусями і бабусями та своїми шкільними друзями.

Травматичні події можуть викликати у дітей різні поведінкові особливості, почуття, які важливо відслідковувати, щоб адекватно допомагати дитині пережити їх. Це можуть бути почуття незахищеності, страх майбутнього, гнів, агресія, сором і відчуття провини, відчуженість та ізоляція від зовнішнього середовища, сум за минулим життям. У дітей можуть виникнути проблеми з навчанням, увагою, можливістю запам’ятовувати інформацію, психосоматичні порушення (заїкання, енурез, бронхіальна астма, нейродерміти, порушення травлення, нудота та головні болі, безсоння тощо).

Як же допомогти маленьким громадянам України пережити ці важкі часи, вирости здоровими та сильними, – адже їм ще належить відбудовувати нашу країну…

В процесі адаптації до нових умов необхідно подбати про безпеку, комфортні умови, якісне харчування, емоційну стабільність дітей та підлітків, перш за все, на сімейному рівні. Адже справжнє відчуття безпеки дитині дають лише близькі довірливі стосунки з її рідними. Необхідно постаратися відновити в дитині впевненість у собі, хвалячи за те, що у неї виходить найкраще, бути з нею якомога більше часу, займаючись разом звичними справами, іграми. Розмовляти про її справи, нових друзів, заспокоювати, пояснювати, куди йдете і коли повернетесь. Важливо підтримувати звичний порядок дня, в тому числі щодо прийомів та раціону їжі, готувати знайомі страви, іноді балувати малечу улюбленими смаколиками, частіше обнімати та говорити теплі слова, адже зараз, як ніколи, наші діти потребують цього.

Окремої уваги потребують підлітки. Зазвичай вони тримають почуття у собі, що може призвести до депресивних станів. Через гормональні коливання нестабільна психіка піддається зовнішньому впливу, в тому числі і негативному. Щоб уникнути маніпуляцій своїх дітей, мамі з татом необхідно цікавитися колом спілкування своїх дітей, їх захопленнями. Деякі комп’ютерні ігри, челенджі можуть налаштувати дитину агресивно та провокувати зухвалу поведінку. Підлітки потребують більшого батьківського контролю, треба знати, чим займаються діти на дозвіллі, перевіряти соціальні мережі, інші контакти.

До слова, у Харкові, Києві, Львові, Івано-Франківську, Луцьку, Черкасах, Кременчуці та деяких інших містах України 27 лютого відбулися масові бійки та спроби сутичок за участі підлітків. Подекуди поліція їх затримувала або втручалася, щоб не допустити зіткнень. За повідомленнями з соцмереж, ідеться про заснований у росії рух “ПВК Редан”.

Головною метою організаторів цих груп є "провокування конфліктів і масових бійок між підлітками".

Якщо батьки відчувають, що не справляються із ситуацією, краще для дитини буде, якщо вони звернуться до спеціалістів та волонтерів, які мають досвід взаємодії з внутрішньо переміщеними особами та сім’ями з дітьми ВПО. Психологи, педагоги, юристи, соціальні представники, медики – залежно від потреб у кожному окремому випадку, нададуть консультацію або практичну допомогу на професійному рівні.