Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"

Модернізація рентгенодіагностичного обладнання - шлях до      

зниження променевого навантаження на пацієнтів та персонал

лікувально-профілактичних установ

Понад 70% рентгенодіагностичного обладнання в Україні виробило свій ресурс і потребує заміни. Основне завдання – оновити матеріально-технічну базу рентгенодіагностики, вивести її на якісно новий рівень.

Саме застаріле обладнання є однією з основних причин підвищення променевого навантаження на пацієнтів при проведенні рентгенологічних досліджень. Найбільший внесок у колективну дозу населення України (понад 60%) роблять плівкова флюорографія та рентгеноскопія, особливо якщо остання виконується без підсилювача рентгенівського зображення (ПРЗ), а також комп’ютерна томографія.

На жаль, тільки третина рентгенодіагностичних комплексів на 3 робо-чих місця в Україні обладнана ПРЗ. Тому однією з основних задач у напрям-ку підвищення радіаційної безпеки в рентгенодіагностиці є виведення з екс-плуатації застарілого рентгенівського обладнання, і насаперед, рентгенодіаг-ностичних комплексів без підсилювача рентгенівського зображення, а також стаціонарних та пересувних плівкових флюорографів.

Одним з ефективних шляхів підвищення радіаційної безпеки в рентге-нодіагностиці є перехід до цифрової технології візуалізації рентгенівських зображень .

 В умовах вкрай обмежених фінансових ресурсів сьогодні є 3 основні шляхи прискорення переходу до цифрової рентгенодіагностики, які опира-ються на можливості українських підприємств:

1) у плівкових флюорографів, річне навантаження на які перевищує 15,0 тис. досліджень, слід замінити флюорокамери на цифрові приймачі. Це дозволить

у кілька разів зменшити променеве навантаження на обстежуваних, виклю-чити рентгенографічне дообстеження при виявленні патології на етапі профі-лактичного дослідження;

2) доцільно дообладнати перші робочі місця рентгенодіагностичних комплексів без підсилювачів рентгенівського зображення (ПРЗ) динамічними цифровими приймачами, що дасть можливість якнайменше втричі зменшити про-меневе навантаження на пацієнтів при рентгеноскопічних дослідженнях і скоротити час їх проведення ;

3) є можливість дообладнати рентгенодіагностичні комплекси цифровими приймачами , що дозволить вивести з експлуатації плівкові флюорографи, річне навантаження на які менше 10,0 тис. досліджень, і тим самим знову ж у кілька разів зменшити променеве навантаження на пацієнтів.

Ще одне важливе питання забезпечення радіаційної безпеки в рентгено-діагностиці – підтримання працездатного стану рентгенівського обладнання на етапі експлуатації . Рентгенівська апаратура має контролюватися та обслу-говуватися, досвід контролю параметрів якої свідчить про те, що у переваж-ній частині випадків підвищене променеве навантаження на пацієнтів пов’я-зане з несправностями обладнання або з невірними діями персоналу.

Проте на сьогднішній день реальний стан рентгенівського обладнання не знає ніхто, тому що більша частина його не обслуговується та не контролю-ється, хоч це передбачено Основними санітарними правилами протирадіацій-ного захисту України (ОСПУ)! Але в бюджетах коштів на обслуговування рентгенівського обладнання не передбачено! Якщо цих коштів не планувати, налагодити контроль стану рентгенівського обладнання буде неможливо!

         Враховуючи наведене вище та з метою зменшення променевого навантаження на пацієнтів і персонал доцільно передбачити наступне:

–  вивести з експлуатації рентгенодіагностичні комплекси без ПРЗ та всі плів-кові флюорографи;

– замінити флюорографію цифрову рентгенографію;

– на флюорографах з великим (понад 15,0 тис. досліджень) річним наванта-женням флюорокамери замінити на цифровий приймач; де кількість профі-лактичних досліджень ОГП менше 10.0 тисяч, флюорограф доцільно вивести з експлуатації, а наведені вище дослідження виконувати на рентгенодіаг-ностичному комплексі,дообладнаному цифровим приймачем;

– заборонити проведення рентгеноскопії без ПРЗ;

– застаріле обладнання для рентгеноскопії списати, а те, що можна відремонтувати, дообладнати динамічним цифровим приймачем рентгенівських зоб-ражень;

– передбачити у бюджетах витрати на обслуговування рентгенівського обладнання;

– включати у договори технічного обслуговування щорічний контроль основ-них параметрів рентгенівського обладнання;

– використовувати ремонт рентгенівського обладнання для переходу до цифрової рентгенодіагностики.