NO MSG
Доброї ночі! Сьогодні п'ятниця 29 березня 2024 року

Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"

radiation icon
РАДІАЦІЙНИЙ ФОН
28.03.2024р.
0,12 мкЗв/год

contacts icon
м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 4
тел. 53-42-16, 75-28-78, +380976052035
тел. (черговий) (0342) 78-40-01
ел. пошта: ifsesobl@gmail.com


Важливі новини

Міністр охорони здоров’я України Віктор ЛЯШКО відвідав Центр контролю та профілактики хвороб
2022-09-20 08:38

Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19 в Івано-Франківській області
2022-08-30 08:53

Про епідситуацію з кору в області
2019-12-02 09:23

Про якість води в Калуському районі
2019-11-04 11:02

Результати моніторингу за вмістом нітратів у воді з колодязів та каптажів за ІІІ квартал 2019р.
2019-10-25 10:27

Про груповий осередок гострої кишкової інфекції в Косівському районі
2019-10-23 13:09

Небезпека лептоспірозу
2019-10-22 11:40

Чому виникають «шкільні хвороби»?
2019-09-06 15:12

Про доступ до публічної інформації
2018-01-17 10:46

Серцево-судинні захворювання як фактор якості і тривалості життя
2017-10-25 11:18

Як собі не нашкодити та шість корисних звичок для профілактики грипу
2017-10-02 16:05

Профілактика харчових отруєнь
2017-04-12 09:22

Відповідальність за якість та епідемічну безпеку готової продукції у сфері громадського харчування несе виробник
2016-12-15 15:39

Прості правила для здорового харчування
2016-11-28 12:45

Дезінфекція, як один із методів боротьби з інфекційними захворюваннями
2016-11-25 16:40

Що робити, якщо розбився ртутний термометр?
2016-05-26 10:29


Запобігання і протидія корупції
Повернутися назад
Нове в антикорупційному законодавстві 2015 року

26 квітня 2015 року набув чинності новий Закон України №1700-VII «Про запобігання корупції», який оновив принципи та засади правозастосування антикорупційного законодавства.

У зв’язку з цим, медичні працівники, щоб не стати порушниками нових антикорупційних вимог, повинні знати наступне.

Новий закон розмежовує корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією, тобто усуває недоліки попереднього антикорупційного Закону, прийнятого у 2011 р., який усі порушення називав корупційними, незалежно від того, чи йшлося про отримання хабара, чи про несвоєчасне подання декларації. Такий підхід суперечив законодавчому тлумаченню поняття корупції, а саме: використання службових повноважень з метою отримання неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами нового закону, корупційними правопорушеннями вважаються правопорушення (злочини), тобто, протиправні винні умисні чи необережні діяння або бездіяльність службових і посадових осіб, які містять ознаки корупції. Їх перелік наведений у примітці до ст.45 Кримінального Кодексу України.

Новелою є те, що у новому переліку правопорушень уперше згадується правопорушення, передбачене ст.354 ККУ, а саме: підкуп працівника підприємства, установи, організації.

Суб’єктом вказаного злочину виступають працівники, які не є службовими особами, зокрема, медичні працівники, які отримали «подяку» від суб’єкта звернення за виконання або невиконання передбачених законодавством службових (посадових) обов’язків.

Правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, є діяння, що не містять ознак корупції, але порушують установлені законом про корупцію вимоги, заборони та обмеження. За їх вчинення, як правило, настає адміністративна відповідальність, передбачена положеннями глави 13-А Кодексу України про адміністративні порушення, а також за декларування недостовірної інформації (ст. 366-1 ККУ).

Новий закон не містить прямої вимоги щодо обов’язкового звільнення з роботи працівника, притягнутого до кримінальної чи адміністративної відповідальності за корупційні порушення впродовж трьох днів з дня отримання вироку чи постанови суду, як це було передбачено Законом 2011 року.

Одночасно, новим законом внесено зміни до трудового законодавства України, а саме: статтю 36 Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 7-1, на підставі якої відбувається звільнення працівника із займаної посади за вчинення корупційного правопорушення та правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Щоправда, згадана норма стосується виключно державних службовців, які впродовж року після припинення роботи в органах державної влади, всупереч забороні уклали трудовий договір із юридичною особою приватного права, стосовно якої ними попередньо здійснювались контролюючі та наглядові повноваження.

З 26 квітня 2015 р. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено новим видом адміністративного стягнення – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. А саме: йдеться про заборону працівнику органу виконавчої влади, установи, організації чи закладу охорони здоров'я виконувати організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Таке стягнення в адміністративних справах застосовується як додаткове стягнення тривалістю на один рік, якщо це спеціально передбачено в санкції статті (наприклад, при повторному вчиненні правопорушення), або на термін від 6 місяців до одного року, якщо, з урахуванням обставин справи, суд визнає неможливим збереження за особою права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

У цьому випадку, трудовий договір припиняється на підставі п.7 ст.36 КЗпП за вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі чи іншого покарання, що виключає можливість продовження роботи.

Новим законом запроваджено нову систему декларування доходів працівників, згідно з якою декларація осіб, уповноважених на виконання функцій держави, подається шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з наступним внесенням до Єдиного державного реєстру декларацій осіб.

Доступ до цієї бази є відкритим, окрім інформації про ідентифікаційний персональний номер особи, дату народження особи та місцезнаходження об’єктів нерухомості, тож кожен громадянин має можливість ознайомитися з декларацією будь-якої посадової особи в Інтернеті.

Зазначена декларація зберігається у Реєстрі впродовж усього періоду роботи особи на відповідній посаді, а також впродовж п’яти років після припинення виконання особою відповідних функцій. При цьому, остання подана особою декларація зберігається безстроково.

Разом з тим, згідно з вимогами Прикінцевих положень нового закону, до впровадження нової системи оприлюднення декларацій про доходи, вимоги і зобов’язання фінансового характеру, декларації подаються, як і раніше, до кадрових служб органів виконавчої влади, установ і організацій.

Відповідні декларації, як і раніше, подаються:

до 01 квітня кожного року – за попередній рік;

у випадку працевлаштування на відповідній посаді - до моменту призначення чи обрання на посаду;

особи, які припиняють діяльність, пов’язану із виконанням функцій держави, подають декларацію на момент звільнення за неохоплений попереднім декларуванням період;

письмово впродовж 10 днів – Національному агентству з питань запобігання корупції (раніше — Фіскальній службі) про відкриття валютного рахунку в іноземному банку.

Крім цього, суб’єкти декларування повинні впродовж 10 днів письмово повідомити Національному агентству з питань запобігання корупції про суттєву зміну майнового стану, а саме: отримання доходу чи придбання майна на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат.

Новим законом Національному агентству з питань запобігання корупції надано широкі повноваження щодо перевірки декларацій. Зокрема, Агентство контролюватиме своєчасність їх подання (впродовж 15 робочих днів); здійснюватиме логічний та арифметичний контроль.

Повна перевірка декларацій, згідно з вимогами нового закону, здійснюватиметься впродовж 90 днів із дня їх подання. Зокрема, з’ясовуватиметься достовірність задекларованих даних, точність оцінки задекларованих активів, наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.

Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також у разі виявлення невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю будь-якої декларації.

Повна перевірка проводитиметься також тоді, коли член сім’ї декларанта відмовився надати повну та достовірну інформацію про себе для внесення у декларацію.

До того ж, Національне агентство з питань запобігання корупції може здійснювати і вибірковий моніторинг способу життя декларантів, наприклад, на підставі звернень та повідомлень ЗМІ чи будь-якої інформації з інших відкритих джерел про те, що хтось «живе не відповідно до своїх доходів».

Разом з тим, ст.172-6 КУпАП установлює адміністративну відповідальність за:

несвоєчасне подання декларації — штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

приховування або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані (штраф від 100 до 200 н.м.д.г.);

повторне вчинення згаданих дій (штраф від 100 до 300 н.м.д.г. із конфіскацією доходу чи винагороди та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю впродовж 1 року).

Також, з 26 квітня 2015 р. введена кримінальна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання декларації (ст.366-1 КК України). Такі дії караються позбавленням волі на термін до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

На відміну від попереднього Закону, який під конфліктом інтересів передбачав будь-яку суперечність, що могла впливати на об’єктивність та неупередженість рішень і дій посадової особи, новий закон розділяє потенційний та реальний конфлікти інтересів.

Потенційний конфлікт інтересів можливий за наявності в особи приватного інтересу у сфері, де вона реалізує свої службові (посадові) повноваження, що може впливати на об’єктивність і неупередженість її рішень та дій.

Реальний конфлікт інтересів — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи посадовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність і неупередженість її рішень та дій.

При цьому, під приватним інтересом розуміють будь-який майновий чи немайновий інтерес, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, зокрема й ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Стаття 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність лише щодо реального конфлікту інтересів. Зокрема, якщо особа не повідомила про наявність такого конфлікту в установленому Законом порядку, на неї буде накладено штраф у розмірі від 100 до 200 н.м.д.г.; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів потягне за собою штраф від 200 до 400 н.м.д.г., а повторне вчинення згаданих дій — від 400 до 800 н.м.д.г. із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю впродовж одного року.

Новий закон не містить вказівки на обов’язковість письмового повідомлення керівника про наявність конфлікту інтересів, як це було раніше. Водночас, керівник зобов’язаний прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів впродовж двох робочих днів у разі отримання такого повідомлення.

Передбачаються і конкретні шляхи врегулювання конфлікту інтересів:

усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення або участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

застосування зовнішнього контролю — призначення іншого працівника, який або перевіряє рішення чи дії посадової особи, в якої наявний конфлікт інтересів, або присутній при такій перевірці;

обмеження доступу особи до певної інформації;

перегляд обсягу службових повноважень особи;

переведення особи на іншу посаду;

звільнення працівника.

 

Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» (Чинний в частині подання декларації) - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3206-17

 

Закон України «Про запобігання корупції» - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page